Моя психотерапевтка сказала вести два тижні щоденник сну, харчування, фізичної активності та настрою. Вже зараз дивлюсь і розумію, що доведеться йти до психіатра й починати новий курс антидепресантів.
З року в рік одне й те саме взимку, під новий рік. Одне й те саме.

Виявляється, запорука непоганого настрою перед роботою - двотижневий лікарняний із повноцінним 8-10 годинним сном, часом для відпочинку і самотерапії та серіал Венздей. Останнє звучить дивно, та не питайте.
Насправді це скоріше нагадування собі майбутній, що відчуття це назавжди тільки в голові. Головне добре висипатися та вірити в ЗСУ, бо війна не може тривати нескінченно довго. Страшно виловлювати в голові цифри на кшталт 8 років, 10 років тощо, але це знову повертає до істини. Все у тебе в голові.
Цього тижня працюватиму з коліжанками, яких терпіти не можу. Це теж не на завжди, тож варто видихати і відповідати їм спокійно. Думка "а якщо звільнять" не допомагає зібратись купки, тож плювати. Не остання робота в Лодзі.

Розмова відбулась. Трохи не так я її собі уявляла звичайно, але виключення світла вносять свої корективи. Вчора обірвались на доволі неприємній ноті, але був час забратись думками та написати довжелезний текст повідомленням. Зранку партнеру дали світло і він одразу подзвонив поговорити.
Я не дуже вірю у всю цю штуку типу "П'ять мов кохання", бо в цілому проти типування людей по конкретним категоріям, але штука Я не вмію демонструвати кохання словами, тільки діями в його контексті дійсно працює. Він висвітив ті моменти, на які я не дуже звертала увагу, але саме вони для нього демонстрація його почуттів.
Складно, коли ви такі різні, але не дарма вже п'ять років разом. Єдина моя проблема в тому, що коли ми не розмовляємо більш як три дні, то в голову одразу лізуть абсолютно дурнуваті думки. Не можу дати собі з тим ради, хоч ти що роби.

Знайшла сайт з психотерапевтами, що працюють в доказових методах психотерапії. Середня ціна 1300 грн. Але розумію, що треба фіксити голову, бо в ній все дуже погано. Дуже.

У мене тотальне безсилля. Немає сил навіть написати про все нове, що відбувалось за цей час. Черговий досвід буллінгу на роботі, новий ноутбук і досвід письма всліпу (клавіатура виключно латиницею), письменницька імпотенція…
В кінці кінців записалась на tell.me.ukr до психолога. Випав психоаналітик, але у мене настільки все «не окей» в голові, що нехай вже так. Зараз вже готова навіть віддавати гроші за терапію, якщо чесно, аби тільки краще стало.
Того року витримала без антидепресантів, але черговий мій зимовий сезон все ближче і щось мені підказує, що цього року доведеться таки знову пити ліки.