— Знаешь, в детстве я думал, что вот это — линии для передачи мыслей на расстоянии. Мне даже казалось, что я слышу чьи-то голоса. Вот, допустим, тот, кто сейчас в Париже, думает о том, кто сейчас в Москве. И тот, в Москве, это чувствует и думает о том, кто сейчас в Париже. А я слышу их здесь, в поле… Это было очень важно для меня. А потом мне сказали, что это просто электрические провода.
— И что?
— И это перестало быть для меня важным.

"Дом Солнца"

Я не люблю февраль. Там нет дня, когда мы познакомились.
не люблю февраль.так уходит зима.оставляя за собой много дерьма.в любом смысле этого слова.
пропитая печень после нового года.холодные и красные руки мокры от снега.на улице полно грязи.
ненавижу февраль.начнётся март.запоют коты и птицы.появятся цветы.я ненавижу начало весны.все встретят новую любовь.а я буду вновь скучать по тебе
я ненавиу февраль потому что там 14 февраля.мне никто не подарит чёртовой бумажки.и я опять буду ныть коту на свою жизнь.
я ненавижу февраль.потому что мне приходиться ходить в колючем свитере из-за холодов.он колит не только тело.но и душу.а ещё егодолго снимать.и волосы лахматит
но больше всего я не люблю февраль за то.что там нет дня.когда мы познакомились

Море зовёт…
Ты поймёшь это, море и есть ничто иное как постоянный зов.
Он ни смолкает ни на миг, он заполняет тебя, он повсюду, ему нужна ты.
можно ничего не замечать — бесполезно. море по-прежнему будет звать тебя.
да, это и другие моря, которых ты никогда не увидишь, они будут поджидать тебя в шаге от твоей жизни.

А життя… життя прекрасне не тому, що воно таке довговічне місцями красиве. Ні. Воно прекрасне, бо ти маєш можливість відчувати цю неповторну мить… Воно прекрасне, бо ми молоді і нахабні, матюкливі і пустоголові. Ми слухаємо, але не чуємо. У нас є наша думка і наша дитячість. Це і є справжнє життя. І мені хочеться вірити, що я з цим проживу ще довго. Зрештою, це відчуваєш тільки тоді, коли робиш те, що хочеш, а не те що маєш робити.

-Колос
10 розділ
"Життя прекрасне"

прийшла-сусідка з якимсь обхідним листом. просить поставити підпис під зверненням у Ліпіни (це наша дурка), щоб одного з сусідів приїхали і забрали. Цитую - "його треба забрати, бо він далі ходить між людей"…

ахаха, Колос)))))

Коли згасають усмішки і ліхтарі вечірні,
Усі гітари в спокої у кофрах сплять давно,
Коли мовчать упевнені, коли мовчать наївні,
Я наливаю в чашку холодне молоко…

Коли тебе невипиту, коли його нечутого,
Хтось непомітно викине у космосу вікно,
Коли нестримно солодко від запаху вчорашнього,
Я наливаю в чашку холодне молоко…

Коли всі ноти вивчені, всі твої ролі зіграні,
Й на ранок вічність розпочне нове кіно,
Коли Сантана грає, коли коліна зімкнуті,
Я наливаю в чашку холодне молоко…

Коли за день забігана, від поглядів заморена,
З моїми есемесками ідеш на ванни дно,
Коли про мене думаєш, коли себе торкаєшся,
Я наливаю в чашку холодне молоко…

Коли дереш й кусаєшся, піти і не вернутися
Вже вкотре обіцяєш, і серцю всеодно,
Коли я знову хочу заснути і забутися,
Я наливаю в чашку холодне молоко.

Колос