Трапився мені скрін з трьома питаннями до самого себе. Зазвичай, я не ведусь на такє, але ці мені сподобались. Я дійсно хочу знайти на них відповіді для себе.

1. Чого я хочу, якщо ніхто не буде це оцінювати?

Все!!! Але основне - і це моя найбільша проблема - це моя робота. Мене напрягає сама лишень думка, що хтось оцінюватиме як швидко я розвиваюсь, порівняння з кимось, ну і безпосередня оцінка результату. Точніш, моя проблема, що я надто впевнена всередині себе, і розумію це. Тому мені важко сприймати критику.
Я завжди думаю "а наскільки швидше б я це зробила, якби *вставьте ім'я* не чекав цього від мене".

І, якщо відверто, то бути більш відвертою. Я можу рандомно розповісти людям про дрібниці свого життя, але те, що мене дійсно бентежить, я завжди тримаю в собі. Так і помру зі своїми переживаннями всередині.

2. Напиши список речей, які приносять тобі радість.

~самотність
~робота (і радість, і біль)
~мандри
~активне проведення часу
~музика!
~керування авто
~слухати музику в авто!
~читання манги
~спорт
~читання книг? (треба в цьому переконатись)
~пити чай з солодощами
~палити пахучі свічки
~переглядати улюблені серіали та аніме
~наряжатись та придумувати нові комбінації
~купувати подарунки
~купувати новий декор
~приймати гостей вдома
~грати в ігри на приставці
~приїжджати в рідне місто

3. Чи відчуваєш ти легкість і натхнення, коли уявляєш виконання твоїх бажань?

Це питання досить філософське, над яким треба тривалий час подумати. Скоріш, мені важко уявити їх виконання...І ця відповідь мені не подобається.

Насправді, питання хороші і над ними слід подумати ще.

Перша

Що мені відомо: цю книгу написав чоловік, який в принципі не дотичний до архітектури, але, на диво рецензентів, дуже цікаво підійшов до теми.

Коли я вчилась у старших класах - прогулювала школу, щоб читати книжки.

Після закінчення школи я почала працювати. За можливості, читала і там. А на вихідних брала книгу, термос з чаєм і йшла до "своїх місць", щоб вайбово читати там.

В принципі, це був мій справжній відпочинок - коли мозок відпочивав і проблеми переставали ними бути.
Окрім книг це було, хіба що, бродіння по місту із навушниками.

На сьогоднішній день, я чомусь перестала читати. І відпочивати також. Я постійно відчуваю напругу сильніше чи помірніше, але завжди.

Але ж припинити їх купляти я не перестала!
Тому, я придумала. Буду тут виставляти книгу, яку починаю, і після свої враження. Сподіваюсь, це буде дійсно мене заохочувати знаходити час на читання (і мені перестане бути соромно перед книжковими полицями).