52hz
Нашёл твоё послание…
0
copoka
Проснулась с каким-то тянущим чувством. Тоской.

Родители уехали час назад, я уже раскидала вещи по углам и загрузила стирку. Сегодня дома буду одна.
День ощущается, как понедельник.

За 7 лет нужно было привыкнуть к постоянным прощаниям, но меня всегда пробивает на слезы. Я скучаю по родным. Каждое утро болтаем с бабушкой. Я звоню ей либо с прогулки, либо после. Наши разговоры как раз тратят мой лимит минут по тарифу.

Собака в самой сладкой позе свернулась рядом и причмокивает во сне. Гулять она не намерена.

Я пью кофе и пытаюсь очнуться. Без солнца никакой я не жаворонок.
0
alaic
А почему бы и не варить похлебку из всякого говна ночью? Я тоже не нашел причин этого не делать
0
swamprunner7

Nadja - Skin Turns To Glass

MissHappy
нотка грусти
Ночь. Тишина. Уличное освещение которое освещало падающие с неба снежинки. Погода была предназначена для прогулки с близким человеком. Я вспоминала тебя. Думала о том ка прекрасно было бы гулять с тобой в эту погоду.
0
Winnifred
Чувствую себя человеком без прошлого. Все что напоминало о моей жизни, ничего нету. Внутри пустота со вкусом горечи.

Всегда думала что у меня нет привычки привязываться к вещам. Но вот я держу в руках единственную вещь из прошлого и она обретают какую-то важную ценность для меня.

Я то всегда считала это глупым клише из книг, где герой готов пойти на все ради какой-то вещички. Теперь я понимаю. Понимаю всю ценность прошлого.

Душа болит.
0
nightdawn
Опять ощущаю желание заполнить пустоту яркими экспрессивными вспышками.
Секс с девушкой друга в туалете ночного клуба? Напиться в хлам, устроить пьяную истерику со слезами и сбитыми кулаками? Уйти в воспоминания, которые причиняют самую сильную боль, но приносили самые сильные эмоции?
Да, да, да. Я наркоман.
0
nightdawn
Я помню как ты стонешь и уходишь от проблем.
0
swamprunner7

Monolord - Audhumbla

swamprunner7
against
наши отношения были лучшим, что случалось в моей жизни, но я тебя больше не люблю, кажется
я чувствую себя самым мерзким в жизни человеком
0
against
я потерянна и запутанна, будто мне снова 17
0
against
это настолько запретно, настолько безрассудно, на только бессмысленные чувства, которые никогда не будут ответны
0
against
мне не 15. мне не 20.
но
господи
я. кажется, влюблена в тебя
0
homewhereibelong
Czy ta pustka zawsze tu była?
Окей, час зізнатись, що я дійсно сумую через таку собі втрату Ж. Тільки постає запитання, а через що саме. Через те, що більше ніхто не пише мені постійно милі й горні речі? Через те, що вся увага тепер не мені й я знаю, що прямо зараз вони з Л. сидять у приваті, як ми на самому початку?
Дурнувата нарцисичність. Але мені подобалось саме таке наше спілкування.
Втім, це з самого початку нечесно по відношенню до Ж., адже все ж він сподівався, що ми з С. розійдемось та можна буде спробувати якісь стосунки. Не дивлячись на мої слова, що цього не станеться. Останній раз він, здається, все ж зрозумів, що з цього нічого не вийде і от переключив закоханність з оленячими оченятами на іншу.
А я тепер не знаю, яку емоцію більше відчуваю: ревнощі, сум, закоханість? Останнє навряд. Це радше "мені подобається, як ти у мене закохався", ніж щось про мої почуття у відповідь. Вже таке було, воно не працює.