коли я думаю, що гірше вже не буде, то що?
правильно
стає гірше

Нарешті мій банківський аккаунт виглядає як рахунок дорослої людини. Але попереду ще стільки всього треба зробити. І заробити. І витратити. Завтра до лікаря і на узі 🤞🏻
Березневий чекліст потроху скорочується, і так, я ледь з себе це можу видавити, але, бляха, так: я молодець.
Не порівнюю з себе з іншими, не порівнюю себе з тією собою, якою я б могла сьогодні бути, «якби не …». Я є я, і мій бекграунд теж залишиться назавжди зі мною, і мені треба з цим далі вчитись жити. І не так багато треба зусиль, щоб побачити: все працює. Просто дій.

я хотіла кожного дня писати про свої думки і почуття, як я робила раніше. але я настільки забула, як це, що просто забуваю.

бо насправді мені завжди є що розказати. бо я балакуча і можу годинами розказувати про щось, навіть якщо зараз більшість часу сиджу вдома.

сидіти вдома я не дуже люблю, але це любить робмти Саша. після того як ми гуляємо з його друзями, він жаліється, що хоче цілий день сидіти вдома і нічого не робити. під "нічого не робили" він має на увазі грати в hogwarts legacy прямо в ліжку.

плюси зустрічатись з геймерами очевидно є - вони завжди знаходяться за ноутом. але для мене, як для лидини, яка любить гуляти десь ввечері, це дуже і дуже сумно.

бо для мене проводити час разом це кудись ходити або щось разом робити. а для нього достатньо того, що я сиджу поруч і це вже рахується за час проведений разом.

свеееет

тут довольно хуёво йобнули энергетику харькова, спустя два дня саммер снова жив

а русня идёт нахуй, гореть вам до конца жизни в собственном соку

Моя вразливість не більше твоєї.
Просто
В мене не завжди виходить так вправно відганяти від себе дурні думки.
…
Одна з тисячі подібних страт може потрапити на відео. Одне відео з тисячі подібних може потрапити в публічний простір.
Але насправді
Це відбувається
Кожен
День
Вже
378 днів.

Близько 800 воїнів полку Азов досі в полоні

І хто знає,
Той знає,
Що їх майже не обмінюють.
Жодного бійця з Азову не було на останньому обміні.
Жодного.

І знаючи, що таке русня
Та руснява пропаганда щодо Азову
Можна лише
Лише сподіватися.
Що вони живі.
Що їх дочекаються.

Масштаби цього піздецю
Такі неосяжні.
І сука
Все це так болить.
Нестерпно
Що хочеться впасти на підлогу
І вити
Допоки
Я не викричу
Весь цей біль.

не читати ніякі статті про публічних людей

я плачу сиджу.
тому що я не розумію.
що це треба мати в голові, щоб публічно таке говорити?
"життєздатність проєкту Україна"
"вибір хлопців - гинути"
піздєц боже яке ж ти нахуй обмежене

я бажаю, щоб такі люди ніколи не вертались. ніколи.
нехай живе в любій сраці світу.

мене коробить так, що немає слів.

найпростіше це мовчати. це буквально нічого не треба робити для цього. але ні
людина вирішує говорити щось подібне в маси
й говорить про якийсь нахуй тур

я просто сподіваюсь, що люди, як й я до цього вечора, взагалі не знають хто це й просто пройдуть повз.
й особливо я сподіваюсь, що подібне сміття ніколи не дійде до мого брата.

й мені зараз так боляче.

Слава Україні!
Герою Слава!
Героям Слава!

…

Я не знаю, вже не розумію, як то вивозити. Ледь не кожен день ці новини, від яких я роблю музику на всю гучність, аби не чути власних думок, бо неможливо.

Мені так шкода. Так боляче.
Ніколи і ні за що не пробачимо!