Наскільки дивним та циклічним можна вважати те, що вже другий раз на періоді шести років у стосунках в моєму житті з'являється друг Л. (так дивно знову писати це скорочення, аж сіпнуло), з яким ми розмовляємо всю ніч, повідомлення якого я дійсно чекаю і з котрим ми плануємо зустрітись.
Але в той же момент з того часу змінилось буквально все. Я, мій партнер, якість стосунків, контексти, носій цього імені та навіть моя країна проживання. Втім, досвід доволі цікавий. Дивний, трохи лячний, але цікавий.

А ще я не можу це не написати, але як же мені подобається жити одній. Це мій перший такий досвід, хоча й всього на тиждень, але мені нескінченно подобається.

Не розумію, що саме я відчуваю.
О 4-й ранку ми вляглися спати вже разом, він мене не обіймав, бурмотів щось собі підніс.
Якби в мене запитали, який він цей твій О., я б сказала, що серйозний, як директор, грає на почуттях, грає по життю, багато курить трави.О. приємний на смак, дотик, я весь час хотіла його трогати, гладила. Ви б бачили який він коли малює свої ескізи чи вирішує робочі питання. Він любить жінок і мені здається в нього рідко буває постійна дама-це мене засмучує.
Якби запитали чи хотіла би я бути з ним, то відповіла, що ні, брехня сказали б ви і я погодилась…