Часами мені тяжко спілкуватись з мамою, адже більшість тем стосується або роботи, або акцій в магазинах, або це просто перебільшено довгі діалоги на тему їжі.
Взагалі мені здається, що останнім часом їжею ми намагаємось компенсувати купу всього: замість отримання дофаміну від прогулянок, поїздок чи нового досвіду ми витрачаємо купу ресурсів на їжу. Що з тим робити чисто теоретично уявляю, але коли це стосується якоїсь практичної сторони, то тут у мене виростають лапки. Бо в мене й самої немає жодного бажання десь виходити, кудись йти, збиратись…
Складно жити разом з батьками. До того ж з якими є колосальна різниця в поглядах, зацікавленостях й… не знаю, ментальностях?
Здається, час знову починати разом дивитись серіальчик.

Дивно про це говорити, але я цілком розумію, що не встигаю за сучасним світом. Не у всьому звичайно, але ментально я вже ближче до тих, хто радше стогнатиме про морозиво за гривню та "поверніть мій 2007/2010/2012", аніж розбиратиметься з тим, що там зараз на хвилі хайпу.
Взяти навіть такий банальний приклад, як особистий щоденник в інтернеті. В моєму підлітковому віці їх вів будь-хто, кому під силу скласти більш як три думки підряд. Втім, для тих, кому не вистачало наснаги назбирати думки самостійно, завжди був "аск.фм". (Звичайно, у моєї нарцисичної світлості були обидва) Бо ж кожному щиро хотілось бути цікавим, популярним, почутим. Або просто подобався сам факт того, що твою сиру мішанину з ниття, підглянутих слів і глибоких підліткових думок хтось читає.
Зараз ця потреба сучасних людей нікуди не поділась, ба більше вона загострилась й зросла в масштабах. Тепер недостатньо просто писати щоденники та відповідати на питання подружок. З'явилась потреба в демонстрації, подекуди болючій фіксації на питанні "наскільки успішною/щасливим/розумною/гарним я виглядаю" та й бажання цікавити інших нікуди не поділось. Тепер текст відходить на задвірки, втрачає цінність перед картинкою. Навіщо читати три абзаци про внутрішні переживання, коли можна витратити 15-30 секунд на мемний тік-ток, що дасть приблизно ті ж байти інформації. Не так глибоко? Можливо, та знайдеться багато охочих посперечався, або вас просто назвуть графоманом-душнілою.
Зараз на платформах, де панує монополія текстів, практично не залишилось людей. Вони є, але кількісно їх значно менше, та й активні вони лише хвилями, як от я до прикладу. Швидкий дофамін перемагає і в наш час це цілком очікувано. Але особисто для себе я завжди залишусь тією самою графоманкою-душнілою, що сумує за мороз активними й цікавими текстовими щоденниками в інтернеті.

Моя психотерапевтка сказала вести два тижні щоденник сну, харчування, фізичної активності та настрою. Вже зараз дивлюсь і розумію, що доведеться йти до психіатра й починати новий курс антидепресантів.
З року в рік одне й те саме взимку, під новий рік. Одне й те саме.

Вже й не пам'ятаю, коли тема майбутнього чи власної кар'єри не викликала внутрішньої тривоги й розпачу. Є люди, що мають круту роботу і живуть максимально комфортне життя у фінансовій стабільності. Є ті, хто не бачить себе не на робочій спеціальності і їм цілком комфортно в тому.
А є ті, хто розуміє, що практично за 30 років життя так і не почав з себе щось представляти, але й не витримує фізичної праці. До цих останніх відношусь і я.
Не стала спеціалісткою ні в чому, не вмію працювати руками, морально не витримую більш як 8 годин праці на добу. Принцеса, яка так і не знайшла свого місця. Та й навряд зробить це, бо в цій країні достатньо своїх "принцес", тож доведеться тинятись від заводу до магазину.
Ніби всрала кращу половину свого життя й так не витягла з нього нічого корисного, окрім схильності до саморефлексії, тривожності та депресивності. Прекрасна компанія до другої половини життя.
Не хочу думати, що буде далі, бо очевидно одне: краще далі вже не буде.

Цього року у мене не виходить читати нонфікшн, ніяк не лізе. Торік у мене було прочитано доволі багато такої літератури, як на тему сценаристики й фемінізму, так і якісь більш узагальнені. З художніми тільки ніяк не складалось.
2022 же навпаки став для мене роком художніх книжок.
Таке відчуття, ніби читати щось інше просто не має сенсу. Для чого всі ті мрії, коли твоє життя може зламатись за якісь кілька годин, зруйнується вщент і тобі знову доведеться вчитися жити це життя заново.

Питання в тому, яким може бути майбутнє і чи варто витрачати час на ці всі книжки, на знання, які так тісно пов'язані з мовою. Як показало життя – треба мати якісь навички, що не пов'язані з мовою. Але в мене таких немає. І книжок на подібні теми теж немає.
Тому з головою поринаю в чуже життя, живлюсь історіями інших, нехай і вигаданих, людей та уникаю думок про реальність, про майбутнє, про те, що половина прожитого мною життя просто втратила свій сенс…

повечеряли,
знала шо так і буде…
звонили якісь родичі з Польщі просили нік зі скайпа, я то сказала, але сумніваюсь шо вони зрозуміли.того шо я їх ні, мало того що говорять польською, так ще й швидкоо!

вчора ходила в поліклініку, проходила комісію.
як я хочу на море-в табір)я надіюсь шо все так і буде.

не знаю, навіть шо казати бо взагалі все як то тупо застигло..і нічого не змінюється
хочу зробити фотографій і обліпити ними свою стіну… мило буде)
і книжку треба взяти "ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ".
цікава доречі чи не треба читати?

все якось так добре, ми вчора вечеряли всі… разом, четверо… ніколи такого не булооо...)я дуже рада шо все добре, я готова віддати все шоб так воно і було.
писала іванці лист(типу напишу, а потім передам), але вагаюсь чі віддавати його вже

тако думала, дружби ніколи не буде - коли є заздрість!
я ірі дуже заздрю, в неї настільки все класно..і головне знаю шо не можна, але ж нічого зробити не можу…

ше іванка захарила з бєлим вже! понапридумувала собі чогось там нереального… наївна…

ранок почався добре.

Колос видав сольник*
не можу наслухатись
чекаю 5 годин, в школі якась там дискотека.
не люблю цих дурних дятичих заходів, але все ж…
мама іде на корпоратив на роботі, тому не буду втрачати свободи на цей вечір, от)
завтра підемо скуплятися на новий рік

в мене безмежне бажання схуднути,і я робитиму все для цього!

пішли з 2 останніх уроків.
ходили з іванкою міряти плаття їй, потім пішли до неї додому вона мене накормила,і все таки його купили…

в нас шось каналізацією і того я не вспіла помити голову! ну лох.

мама питала за новий рік.ми вже склали меню

вже чекаюююю

софія мене так харить як ніхто.!
але до н.р.я не можу з нею сваритися.

хай там галя собі опріділиця чі вона робить мене медалісткою, чі їй геть!
а то вчора казала, одне, сьогодні інше.

вчора світло як пропало пів 9, так і появилося десь в 23:00
кажуть не було світла.на багатьох вулицях, аж до Ватутіна)

весело.я перекинула свічку на камод, вона там горіла, я її потушила пілочкою:))

говорила з іванкою.
новий рік явзагалі не розумію, який він буде.софа або геть дура або прикалуєця.ше й мама якась дивна!

в суботу (алілуйчікі, мене почули!) в школу не йти)

сьогодні чуть хребта не переламала, як йшла в школу.! на вулиці жах що робиться)

усік такій кльовиииий-кльовий)*
говорить шось там до мене таке миле)

іра пішла робити ренген,і ми сиділи з владом, сміялися так, шо думали лопнемо)ржали з софи, а потім він так засміявся...і всьо це був капєєєц))

мені срочно треба знайти організатора концертів.як я хочу шоб Фіолет приїхав*я вже марююююю

тільки що додивилась інтерв"ю з Колосом, він шикарниииий.
багато нового про нього дізналась
завтра в ту бекану школу, але єдиний + в тому шо я побачу Б.

говорили з Іванкою, шо будим ми то в софи на хаті, але там буде куча пацанів, з якими ми не дуже хочемо бути в н.р. разом.,і того ми з нею не будим весь час, попремся після 12 на сільмаш там когось найдем, тай все.
тільки тепер нова проблема: шо я вдягну???

сварилася сьогодні з мішою капець як, я думала шо я його задушу там!!!

Той самий момент, коли ти міняєшся з малим цукерками))
Шось типу:"давай я тобі дам оцих 2 простих, а ти мені оту вкусну?"

колонки найкраще, шо було за тиждень*
enjoy

прибрала нарешті весь свій стіл, шафу і різні шухлядки)
повчила деякі уроки, слухаю музику, бо в мене тепер є колонкии… кайф)))

зараз буду питатись в мами за новий рік, страшно, а вдруг нєє...?!

тато приїхав з луцька, як янадіюсь шо вже все буде добре

все ніби мама, згідна.
підсіла на Антитіла

маю хоч якийсь час,іра обіцяла дати Карпу почитати, я вже жду не дождусяяя.)
була контрольна семестрова з алгебри, жесть.!!!
після 8 уроку я вчительці случайно сказала "надобраніч" позор, це вже геть треба бути..)
напевно таня сорока буде знову біля мене жити, як я цього хочууу.
мені оці дні далі продовжує писати чабан це жопа, сьогодні бачілись… то як на мене він так застіснявся… типу спішив..)
а він мені вчора такий жах писав...))

Богдан
і шо ти там?))))
17.12.12

Яна
хех, та нічьо, прес качаю.а ти?)
17.12.12

Богдан
це ти так для мене стараєшся)))
17.12.12

Яна
ой,іди ти:D
17.12.12

Богдан
тількі з тобою))))))))))))
17.12.12

Яна
вайвайвай:))
17.12.12

Богдан
і шо ти вайкаїш:)))
17.12.12

Яна
от хочю і вайкаююю:3
17.12.12

Богдан
а як ти прес качяїш і переписуєшся))))
17.12.12

Яна
на підлозі ноут)
17.12.12

Богдан
ого)))
17.12.12

Богдан
і шо ти в шк. ідеш?)))
17.12.12

Яна
прийдеця))
17.12.12

Богдан
панятно)))
17.12.12
накачяла?)))

Яна
ахах.ну)всьоя валю.
добраніч:3
17.12.12

Богдан
надобраніч маленька))))))
17.12.12

Богдан
і шо ти там?)))
18.12.12

Яна
урокі вчюююю:(
а ти?
18.12.12

Богдан
про тебе думаю))))
18.12.12

Яна
ммм...^-^
18.12.12

Богдан
прес підкачяла для мене?)))
18.12.12

Яна
нє ще)).ше пишууууу
18.12.12

Богдан
шо пишеш?))
18.12.12

Яна
практичну з географії)
18.12.12

Богдан
ойойой...і як успіхи?))
18.12.12
Pra(Killa'Gramm) – 5.Наизусть(Grob prod.) 256 kbps 2:56

Яна
норм, але спати ужасно хочю… ше й нога болить бо десь скрутила, карочє лох))
18.12.12

Богдан
ну ти не перегибай))))))
18.12.12
?))

Яна
не бачила,
нічьо така пісня)
18.12.12

Богдан
качяй прес)))
18.12.12

Яна
хха, я скоріше зараз під музику на зошитах засну, чім прес качати буду
18.12.12

Богдан
то прихоть до мене разом покачяїм))
18.12.12

Яна
ахха, я вже уявилаааа)
18.12.12

Богдан
і шо ти там собі уявила?)))
18.12.12

Яна
якми лежимо на підлозі, качаємо прес… ахах
19.12.12

Богдан
мда...))) прикольно))
19.12.12

Яна
все я іду спати.
до завтра,
добраніч:3
19.12.12

Богдан
солоденьких снів))
19.12.12

Яна
дякую)

брєєєд, але мені весело, бо він як дібіл)))))
колос написав новий розділ, кортить почитати*
коли вже канікулиии… хочу відпочити нарештіііі

мені вже 3 день жахливо болить живіт, я взагалі не можу поняти шо він мені болить)
якусь таку музику почала слухати, шо аж самій дивно))
в діминого друга є жахливі фоткі діми, я думала шо з стільчика впаду, як вкл)))