16. Топ 3 улюблених жанри?
Не впевнена, що в мене є якийсь топ чи взагалі улюблені жанри… Все залежить від настрою, конкретних книжок і того, що хочу отримати від прочитаного.
можу назвати жанри, які найчастіше зустрічаються в моєму списку до читання: пригоди, нон-фікшн, романи і фентезі.

17. До якого жанру ніколи не доходять руки?
Під «не доходять руки» точно мається на увазі жанр, який хочеться почитати… А я зазвичай і читаю те, що хочеться та до чого лежить душа.
Окей, нехай тут будуть детективи, тому що я постійно думаю щось в дусі «Треба почитати Агату Крісті чи Ю Несбе», але якісь книги так і не додаються.

18. Читаєш поезію?
Ні, це абсолютно не моє.

19. Нон-фікшн, так чи ні?
Звичайно, в тому році переважна кількість прочитаних книжок було саме в цьому жанрі. Сценаристика, психологія, виховання… Тем вистачало.
А в цьому році просто не можу читати нон-фікшн. Це якась частина життя, яка залишилась за межами 24 лютого.

20. Книги для дітей (middlegrade 8-12)?
Враховуючи те, що я маю хлопця восьми років поруч із собою, то такі книги звичайно є в моєму інфопросторі. Як в аудіоформаті, так і в паперовому.
Нічого не можу сказати на цей рахунок, бо не цільова аудиторія. Деякі подобаються більше, деякі – менше.

Такое чувство, что сейчас каждый второй занят своей эмиграцией. Если кто-то заговорит о получении визы, к примеру, в Канаду, то ещё пятеро скажут «и мы получили, там же сейчас совсем всё просто». У меня есть знакомая, которая и вовсе такую возможность называет «подарком судьбы» и «исполнением мечты», только вот мне не совсем понятно, как сейчас это можно назвать мечтой, оставив свою семью в Харькове. Мужчины поступают в хоть-какие европейские вузы, только бы выехать и начать жить заново. На встрече обсуждали, кто что будет «учить», один даже не помнит, как называется его специальность. Никто не делает это секретно, потому что «переехать из страны во время войны не зазорно», ведь жизнь продолжается, и люди хотят жить лучше. В историях полно счастливых лиц в процессе походов по инстанциям.
И я не знаю, кто из нас прав.

Абстрактный важный* человек. Четко несколько раз объяснивший мне свою позицию на мой счет… сегодня выпил и вспомнил обо мне.
Да что уж тут, многие вспомнили. Чё ребятки Венера?я по доброму пис🕊️
Просто я вот точно именно после этого человека решила что всё… больше никаких этих самых… Без них лучше.
Извинитеменявсе.
Мне было больно, а я такая раз и на помойку бракованный орган.

естественно, никто не захотел идти со мной в кино на драматичный датский фильм 2012 года. я не особо и надеялась, поэтому поехала одна. мои подруги иногда так делают - устраивают себе свидание. красиво одеваются, идут в прикольный ресторан, покупают себе что-то. мне не очень подходит такой вид досуга, потому что я погружаюсь в самокопание и не получаю удовольствие. но, в любом случае, вот я. в своём новом платье, которое когда-то было мужской рубашкой. у меня в сумке огромный пакет лакричных конфет (я купила все виды, которые были в пирате-мармеладе. даже ужасных жевательных кошек, обсыпанных сахаром), новая пачка глины, формочки для неё, биография йохана кройфа, сухие духи из лаша с запахом шалфея и бутылочка джина со спрайтом. такое вот свидание. в кинозале нас было четверо - я, какая-то миловидная парочка и парень с походным рюкзаком. они все сидели сильно сзади, поэтому создавалось впечатление, что зал пустой. и я с удовольствием ела эту лакрицу, пила джин и некрасиво плакала весь фильм. не знаю почему так, фильм не супер грустный. просто, видимо, я не могу нормально поплакать над своей жизнью, потому что у меня такая функция организма отключена. и легче расстраиваться из-за придуманных историй, красивых голов в футболе и всей этой дребедени. наверное так. лучше уж так, чем никак. вот такой вторник.

11. Перша книга, яку прочитала в цьому році?
Я почала цей рік з дитячої книги Джоан Ролінґ «Ікабог» та поїздки до Львова. Таке відчуття, що це сталось в якомусь паралельному вимірі чи іншому житті.

12. Остання книга, яку ти прочитала?
«Кімната» Емми Доног'ю стала останньою прочитаною книгою на цей момент.
Вона написана від імені п'ятирічного хлопчика, який знаходиться разом з мамою в кімнаті маніяка. Цей чоловік викрав Ма вісім років тому, закрив в цій кімнаті та регулярно ґвалтує. Власне головний герой, хлопчик, на ім'я Джек – син ґвалтівника і жертви. А найголовніше – він ніколи не виходив із цієї кімнати та не вірить в реальність світу за її межами.

13. Остання серія, яку закінчила читати?
З серіями останнім часом в мене не ладнається. В принципі, я почала читати деякі, але запалу прочитати всю серію одразу не знаходиться.
Перечитувала Гаррі Поттера от… рахується?

14. Остання придбана книга?
Зараз я не купую паперові книжки, бо знаходжусь в іншій країні, але останні, що купувала ще в Україні – «Моя тетушка - ведьма» та «Девять жизней Кристофера Чанта» Діани Уінн Джонс.
Останні ж електроні покупки були наступними: «Мандрівний замок Хаула» все тієї ж авторки та «Я бачу, Вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка.

15. Яку книгу можеш порадити прочитати всім?
Ніяку, тому що ми всі різні та не існує ідеальної художньої чи нон-фікшн книги, що однозначно підійшла б кожному.
А от що стосується наукових чи підручників, то тут зовсім інша справа. Як мінімум шкільну програму непогано було б знати і прочитати.

Мне не стыдно задать вопрос, мне не стыдно признать, что есть что-то, чего я не знаю о другом человеке, мне не стыдно подойти и спросить: "Ты как, что ты чувствуешь? Поделись своими мыслями, почему ты дак думаешь и поступаешь, а не иначе?"

Мне не стыдно признать, что я ошибаюсь, хотя, это и не всегда просто сделать. Но уж что точно и наверняка я делать не буду, так это становиться в позу обиженной девочки и топать ножкой, а там хоть трава не расти.

Мне интересно, что происходит в твоей голове, мне интересна твоя мотивация, причины и следствия. Мне интересно копаться в твоих нейронных связях. Всегда. В горе и радости, вопреки.