Тут буде або позитивне, або цікаве. Для мене.

Привіт, читачі. Привіт, summer- breath! Привіт, мамо 😂!

Дякую всім за можливість 🤗!

До речі, я- Марунько!

я давно ничего не пишу, в моей голове пусто
но в моем сердце - любовь и пожары к этому миру

Формулирую как бы и где мне хотелось работать.
Если рекрутинг, то IT, больше нигде не хочу. Дурацкая идея была выбрать другую сферу. Даже скучаю по своей бывшей работе, как мальчишка, который проебался, думаю "надо было чаще водить ее на свидания", но просто не определился и не выбрал, хотел посмотреть еще.

Если найм, то белая компания, либо соблюдающая тк (праздники, больничные, отпуска). Паршиво набирать людей в место, где это не соблюдают. Внутреннее противоречие.

Где процессы уже сформированы, но компания еще гибкая. Где мое, о, можем так! Либо это не имеет смысла, мы только деньги потратим — прислушиваются.

И еще не работать так дохуя. У меня было 6 точечных вакансий на прошлом месте, на этом 22. Мне было прикольно освоить навык многозадачности, но невозможно закрыть все за месяц, а я не люблю уходить с работы недовольной.

Вот и все, посылаю мысль в космос, вакансия it рекрутера, найдись!

Что-то слишком, что-то не по мне. А я в позиции "посмотри, я все же справляюсь"
Только кому я говорю посмотри? Кому, блять, кому. Что мне важно усвоить? Что ты мне хочешь показать? Что невыносимое — выносимо? Да я знаю. Но еще, больше всего я хочу знать, что невыносимое вовсе необязательно переживать, можно выбирать лучшее, можно выбирать хорошее, и оно есть, и этого много. Это разве не себе я повторяю, что мир изобилен, что ты можешь взять от него лучшее, что он даже за.
Я стою потупившись, перебираю с ноги на ногу, как ребенок, который наказан, которому сказали нельзя. Я никак не могу себе разрешить, сказать можно. Сука

все-таки як близько російські війська підійшли рік тому к Києву, в голові не вкладається

в будинок через пару дворів від мого, потрапило артилерією і знесло квартири на 3 перших поверхах
по району проїхався танк і бтр, постійно було чутно вибухи

таке, звісно, щастя - мати можливість приїхати у вільний Київ
ніколи не забуду якою ціною ми виборюємо цю можливість кожного дня, і вірю, що всі окуповані території будуть звільнені

зловила себе на думці що не вистачає гітари
так, частина речей перевезена назад у Київ, до друзів, бо навіть родичей у Києві в тебе немає
а ще, з ковриком для йоги життя стає набагато кращим
ну що ж, деякі речі доводиться залишати, а деякі так приємно викинути

на порозі новий переїзд, і як не котнролюй, буває ллються сльози, коли прощалась з деякими людьми, хоча розумію, що сама прийняла це рішення

я буду сумувати і навіть за Польщею
але поки в країні війна, буду помогати ззакордону

Неймовірно тяжка людина.
Таким людям як вона не потрібно дозволяти перемагати. Навіть у маленькій сутичці.
Такі люди гнилі. Навіть після маленької перемоги така людина зависить себе настільки високо, на скільки можна.

Найбільше всього я ненавиджу, коли мене хочуть зробити дурною. Хоча я на 100000000% знаю, що я права.
І я хотіла до останнього спереречатись.
Але… який у цьому сенс. Якщо людина вбила собі в голову, що було так як вона каже.
Це просто …агх.
Ненавиджу її до останньої клітини. Просто ненавиджу.
Нехай тільки щось попросить в мене. Я все скажу. Нехай знає яка вона тупа наволоч.
Зробила мене дурною? Ну що ж, дурна людина не зможе тобі допомогти. А ти ж розумна, ти ж все знаєш. От і розбирайся тепер, тварюко.
Жадібне, зверхнє, самовпевнене і самозакохане ти стерво. Навіть не смій розраховувати на мою допомогу і звертатись до мене.
Ти втратила останню людину в цьому домі, яка тебе поважала і жаліла тебе. Не розраховуй більше ні на що. Ти почала цю суперечку. І всі твої гнилі вчинки повернуться тобі бумерангом.