робити наші почуття видимими.
це добре не здаватися.
але почуватися погано це нормально.
нормально завжди, а не лише під час війни.
абсолютно нормально бути людиною.
ще більш нормально визнавати, що вам важко не лише фізично,
що вам може бути важко ментально.
це нічого.
не потрібно звинувачувати себе.
не потрібно дозволяти іншим, говорити вам "як буде краще", не дозволяйте знецінювати ваші почуття.
поверніться до турботи про себе, починаючи з дуже базових речей як їжа, сон, прогулянки на свіжому повітрі, якийсь ваш персональний мінімум речей, що повертають вас до життя, навіть, якщо для когось це зовсім безглузді речі,
зараз мова не про них, а про вас.
побудьте наодинці, якщо вам так комфортніше.
зберігайте соціальну дистанцію, де це доречно.
турбуйтеся про себе добре, будьте в безпеці.

Мне кажется, что прошла уже вечность, как я без спонсора. Кажется, надо искать нового человека. Потому что моя меня не устраивает абсолютно.

Я даже не думаю, что обижу ее этим. Просто сниму с нее дополнительную нагрузку, и она будет за это благодарна.

Я не уверена, что хочу искать спонсора среди людей в группе. Кажется, что лучшим вариантом будет найти человека из инета, из другой страны, и созваниваться с ним онлайн. Это будет менее обременительно, если снова произойдёт такая ситуация.

Ибо спонсоры живые люди, которым не платят. Они делают это на энтузиазме, поскольку это входит в программу их выздоровления 12 шагов. Мне такое тоже предстоит. Когда думаю об этом, кажется, что я сделаю это для галочки, проведя максимум одного человека

Д. пришел бухой. Когда он пьян, у него столько бредовых идей в голове. Например махнуться телефонами, потому что его современней, а мне надо рабочие видосы пилить в инсту, или переехать в загородный дом его сестры на время, пока она уезжает заграницу. Она попросила кормить животных.

Когда я услышала его запинающийся голос, он вызвал раздражение и ненависть. Не смотря на то, что говорил он то, чего я и сама хотела бы. У меня было только желание не впускать его в квартиру.

Но я впустила. Пустила даже в свою кровать. Блять. Это отвратительно - запах, его руки на мне, которые я все время скидываю. Храп. Хорошо, что только это.

Хотя я указала ему на другую комнату - пол, коврик для йоги, подушка и одеяло. Он все равно лег ко мне. А я в попытке не раздражаться, чтобы не наорать на него, и не спровоцировать еще больший последующий запой, позволила это.

Пока он шел домой, я читала книгу Анонимных, перечитывала главу "обращение к женам", основная суть которой в том, что меня просят не раздражаться, не критиковать и не контролировать. Не делать всего того, что я делала последние пару лет.

Я не думаю, что поступила правильно, когда он звонил пьяным, что я пустила его домой вообще. Но уже эту ситуацию не исправить, поэтому надо перестать думать, что и как надо было бы сделать. Надо отпустить ситуацию, это уже произошло.

Теперь осталось не раздражаться дальше, когда он трезв. Не критиковать его срыв. Относиться к нему как к больному, а не как к дебилу, рушащему свою жизнь. Алкоголизм ведь это болезнь.

Все, в отпуске.
Впервые за несколько лет у нас совместный отпуск. Понятное дело, что никуда мы не полетим и вообще возможно будет охуевать месяц-другой.

Вчера собрала сумки, подучилось два таких баула. морально успокоилась немного.

Один парень лучше другого.
"Почему ты такая кислая? Что? У тебя температура 39? Ну хватит киснуть!"
Черт
У меня раскалывается бошка. Я не обязана быть всегда веселой. Тебе уж точно.
Или вот это:"Ну я думал фрукты принести, раз ты болеешь вроде как"
И чего? Почему не принес? Зачем тогда вообще об этом говорить?)))))))))

И самое комбо:"Я принес тебе куличик". В итоге съел все сам и еще сожрал всю мою еду, которая была дома

Класс. Почему ко мне притягиваются такие

В п'ятницю почала спілкуватися виключно українською мовою.

До цього з початку повномасштабної війни поступово переходила на українську письмово: переписувалася нею спочатку з однією, двома, трьома людьми, а потім вже з усіма і кожним. В цей же час морально готувалася до неминучого етапу усного переходу на державну. Подумки ще місяць назад вирішила, що хочу цього. Правду кажуть, що якщо у людини є намір, і він щирий, правельний, то їй ніби всесвіт допомагає в виконанні. З кожного доступного живого і неживого джерела приходила мотивація у вигляді різного відео, музики, книг, які ще більше мене мотивували.

Тут зроблю відступ, пояснюючи, що все своє життя спілкувалася на суржику. Мій край це колиска україно-російського суржика, і я в ній колисаюся скільки себе пам'ятаю. Був період, коли в старших класах здебільшого завдяки впливу закоханості, почала спілкуватися російською. З часом ця ще не сформована в мені нова мова розвивалася, і вже в минулому році я зі здивуванням помітила, що думаю на російській, неконтрольовано переходжу у спілкуванні на неї на цілі фрази, речення, пояснення, говорю зі сторонніми людьми на роботі, шуткую, поглинаю кіно, серіали, книги, пісні, стендап та ігри, тусуюсь на російських сайтах. Письмово також простіше та якось ніби природніше здавалося писати на російській. Слова самі лилися, настільки здавалося це правельним. Зараз розумію, що російська мова дала мені лояльність до російської культури, проте, не фанатичної симпатії до неї. Російська переросла в звичку, рефлекс, і в деякій мірі почала фігурувати як основна в свідомості.

Війна змінила це, і не тільки. Жаль, що довелося пережити багато страхів та жити в фоновому очікуванні їх повтору щоб нарешті зрозуміти важливі речі. Важливі не тільки для мене. Мовне питання мало виникнути в цьому контексті рано чи пізно, і не змусило себе довго чекати.

На даний період часу я свідомо абстрагуюся від російської культури наскільки це можливо. Ціль - дати свідомості можливість звикнути та прийняти українську як базову, думати українською. Для цього в ютубі - україномовні канали та блогери, україномовний контент, фільми, серіали, книги, летсплеї, аніме, музика українською. Хочу заповнити простір навколо себе цікавим україномовним контентом, і поки що мені це успішно вдається. До того ж, це чудово заповнює думки, розвиває, додає нові простори пізнання замість частого споглядання новин про війну.

Оточення на мій усний перехід зреагувало адекватно, спокійно. Звичайно, що є певна доля здивування, але більшість звикла, підтримує, навіть ніяковіє. Приємно, що коли я з кимось говорю, то співрозмовник іноді також спілкується українською. Є певна мовна скутість у висловленні думок, помилки, слова-паразити, русизми, говорю повільніше, продумуючи та певним чином перекладаючи в голові фрази та слова, але це очікувані труднощі. Я не задаюся питанням нащо це роблю, не сумніваюся в своєму намірі, і відчуваю, що роблю правельно, а це найголовніше.

багато разів поривалася щось сюди написати.
про відчуття провини.
про злість та роздратування.
про думки.
мільйони думок.
про те, як далі жити те життя.
про втрати. про війну, розруху та постійний біль.
про застуду і декілька днів ну дуже поганого самопочуття.
про хлопчика з роботи та наш обмін музикою та фільмами.
про тебе звичайно.
про те, що не знаю, як нам бути далі та що мені з тобою робити.

варто почати шукати психолога.
сьогодні криє більше, ніж завжди.

Как люди могут быть счастливы?

К. вчера набухался, нарушил коменданский чай и его полиция остановила пьяным за рулём.

И всё это в реалиях войны.

Плюс он мне врал, что работает, а сам бухал.
На звонки перед комендантским часом не отвечал. Или говорил, что уже едет.
Полиция сказала, что оформит документы и отпустят его домой.
В итоге он пропал, вернулся в 3 часа ночи, а его начальники искали его по городу, но так и не нашли.
В итоге пришел в 3 часа ночи, грязный, лыка не вяжет…

Я не знаю, что делать сейчас.
Ищу работу по месту, чтобы быстро съехать, но идти в "Аврору" продавцом явно не собираюсь.

Запасной план - выезд за границу.
Пока в плане реализации. Ищу работы.
Очень страшно вместе с кошкой ехать в неизведанное, тем более, почти без денег.

кров у жилах має бути пам'яттю про загиблих,
щоб не забували про них ні на мить.
це мені особливо болить.

не плакати на кожній вулиці рідного міста дуже важко.
бо ти все ще можеш по ним іти.
завдяки усім цим втратам,
які ніколи не можна буде повернути назад.