Больше вопросов, чем ответов…

Каша в голове начала утрамбовываться с выходом на работу. Компания большая, зарплата вкусная, ехать час. Область деятельности интересная. Хороший офис в БЦ-башне, где есть кафетерий и свой кофе-поинт. После испытательного будет ДМС. Да, задачи однотипные, но каждый проект индивидуален по-своему.

Коллектив только говно. И начальство.

Є всі шанси, що я залишилась без партнера. П'ять з половиною років стосунків горять останні пів року, чи тліють… Чи що вони там роблять я не знаю.
Навіть не можу слова зібрати до купи. Просто фонове відчуття, що я просто заміна торби, яку тягнути важко, а викинути не хочеться. Зрозуміло, що це тільки в моїй голові та й всіма можливостями буду шукати тому підтвердження.
Наприклад, те, що він так і не перепросив, що в черговий раз обрав пограти з друзями, а не подзвонити мені. Те, що вів діалог піздос як, двічі кидав трубку та вимкнув мобільний. Те, що зайшов в телеграм, після того, як кинула посилання на психологів, але навіть не зайшов в листування. Те, що не відповів, коли я вирішила переступити себе та передзвонити.
Для нього такі речі нічого не значать, для мене вони значать все. Він не почує цього та буде вважати, що то дурня, а я — розуміти, що мої почуття знецінюють.
У мене немає інструментів, як спонукати його дзвонити мені частіше та спілкуватись, у нього — бажання того робити.
І все це можливо відбувається тільки в моїй голові, а він все це бачить абсолютно інакше. Але у мене немає змогли донести свої думки. Останні пів року я не впізнаю свої стосунки та з кожним днем стає все гірше. І краще, судячи з усього, вже не буде.

куда направить свою позитивную энергию я не понимаааааааю. боль гораздо сильнее меня наполняет адреналином и идеей. когда я чувствую что падаю в самый низ, я возвышаю себя над собой же. это удивительно, как все так быстро происходит.

и да, ты говорил "ты абсолютно другой человек когда трезвая". но ты ведь даже не знаешь, что я могу быть и трезвой настолько открытой.

Я чувствую такой диапазон негативных эмоций что уже пожалела что решила пройтись после работы длинной дорогой.
Мне страшно и грустно и я скучаю по тем с кем перестала общаться.
Я не знаю что мне делать со своей жизнью, мне хочется просто перестать тревожиться за свою жизнь каждый ебаный день.
Вокруг столько проблем и я понимаю что со временем их станет еще больше, а у меня нет никаких ресурсов чтобы преодолеть все эти проблемы.

сегодня я довольно апатична. мысли смешались в голове, меня не радует даже наличие денег. снова хочется просто делать грязь. что внутри меня? ничего. пустота. даже не больно. просто нужны новые эмоции нового человека.